Закарпатська крайова організація
Народного Руху України
Слабкість нашої демократії в тому, що ми не були готові, небагато було таких лідерів, які дивилися далеко вперед.
В’ячеслав Чорновіл

ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ТА СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПІДСУМКІВ РОБОЧОГО ВІЗИТУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ТА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕЛЕГАЦІЇ ДО СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ 28 ЛИПНЯ 2026 РОКУ

38 переглядів

Віктор БЕДЬ

Науково-дослідний інститут стратегічних та політико-правових досліджень
Карпатського університету імені Августина Волошина

м. Ужгород
29 липня 2026 року


     ІНСТИТУЦІЙНА ПРАВДА: СУБ’ЄКТНІСТЬ ДЕРЖАВИ, НАРОДУ ТА СИЛ ОБОРОНИ

Оцінка будь-яких міжнародних переговорів і зовнішньополітичних подій вимагає дотримання принципу жорсткого, об’єктивного державницького реалізму, позбавленого політичної компліментарності, персональних симпатій та піар-декорацій.

Кому насправді надається допомога. Військово-технічна, оборонна, фінансова та гуманітарна підтримка з боку Сполучених Штатів Америки й інших міжнародних партнерів надається не окремим політичним фігурам, посадовим особам чи персоналіям, а Україні як суверенній державі та суб’єкту міжнародного права, Українському народові й Силам оборони України.

Жодна посадова особа не має морального чи політичного права персоналізувати міжнародну допомогу, подавати її як результат особистої прихильності іноземних лідерів або використовувати для власного політичного самопросування.

Конституційні повноваження та обов’язки посадовців. Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Вашингтона реалізовував визначені Конституцією України повноваження глави держави та Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України. Це не особиста дипломатична місія і не політична послуга суспільству, а прямий конституційний та посадовий обов’язок.

Так само Президент США Дональд Трамп діє в межах американського конституційного мандата та обстоює передусім національні інтереси Сполучених Штатів Америки. Відповідно, українська зовнішня політика повинна будуватися не на очікуванні особистої прихильності іноземних лідерів, а на професійному узгодженні взаємних державних інтересів.

Фундамент державного опору. Головний тягар стримування та відбиття повномасштабної збройної агресії Російської Федерації несуть Українське військо — Збройні Сили України, Національна гвардія України, Державна прикордонна служба України, Служба безпеки України та інші складові сектору безпеки і оборони — разом з усім Українським народом.

Саме їхня щоденна жертовність, стійкість і героїзм на фронті та в тилу створюють реальний геополітичний фундамент, завдяки якому зберігається українська державність і стає можливим проведення міжнародних переговорів.

Політико-дипломатичний апарат не є самостійним джерелом української стійкості. Він є службовим інструментом держави, призначеним для забезпечення реальних потреб оборони, захисту національної безпеки та відстоювання державних інтересів України.

     ОФІЦІЙНИЙ ПРИВІД ТА ФАКТОЛОГІЧНИЙ АУДИТ ЗУСТРІЧЕЙ У ВАШИНГТОНІ

Безпосереднім публічно оголошеним приводом для перебування Президента України та української делегації у Сполучених Штатах Америки 28 липня 2026 року стала участь у меморіальних заходах і церемонії прощання з американським сенатором Ліндсі Гремом.

У Капітолії США відбулася меморіальна церемонія, а у Вашингтонському національному соборі — похоронне богослужіння. Сенатор Ліндсі Грем протягом тривалого часу був одним із найбільш послідовних прихильників підтримки України в Конгресі США та головним політичним рушієм двопартійних санкційних ініціатив проти Російської Федерації.

У межах робочого візиту відбулася низка важливих політичних, дипломатичних та оборонно-промислових контактів.

  1. Переговори в Білому домі

В Овальному кабінеті відбулася закрита зустріч Президента України Володимира Зеленського з Президентом США Дональдом Трампом.

Згідно з офіційним повідомленням Офісу Президента України, сторони обговорили реалізацію рішення американського президента щодо надання Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot, інші можливі оборонні рішення, а також необхідність активізації дипломатичного процесу. Деталі подальших контактів доручено узгодити командам двох держав.

За інформацією агентства Reuters, спеціальні представники Президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер погодилися відвідати Україну для активізації посередницьких зусиль, однак конкретної дати такого візиту станом на 29 липня 2026 року не було визначено.

  1. Зустріч у Сенаті США

Президент України провів зустріч із понад 60 сенаторами від обох провідних політичних партій США. Обговорювалися ситуація на фронті, необхідність посилення захисту України від російських балістичних ударів і запровадження додаткових санкцій проти Російської Федерації.

Після цього Сенат США 86 голосами проти 12 підтримав процедурне рішення про завершення дебатів щодо пропозиції перейти до розгляду законопроекту «Закон Ліндсі О. Ґрема про запровадження санкцій проти Росії та Ірану 2026 року» («Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026»).

Принципово важливо розуміти: це голосування означає суттєве просування законодавчої ініціативи, але ще не є остаточним ухваленням закону. Для набрання чинності документ має пройти подальші процедури в Сенаті, бути підтриманим Палатою представників США та підписаним Президентом США.

Законопроєкт передбачає первинні та вторинні санкції проти російських посадовців, фінансових установ, тіньового флоту й іноземних суб’єктів, які сприяють фінансуванню російської війни. Він також надає Президенту США повноваження запроваджувати цільові тарифи проти найбільших імпортерів російських нафти та газу і держав, які допомагають обходити санкції.

  1. Оборонно-промисловий напрям

У Вашингтоні Президент України зустрівся з представниками корпорації Lockheed Martin. Офіційно повідомлено, що сторони обговорили спільне виробництво, обмін технологіями та можливості співпраці щодо систем Patriot й інших оборонних систем.

Команди сторін уже працюють над конкретними рішеннями, покликаними перевести політичні домовленості у практичну площину.

Водночас необхідно розмежовувати два взаємопов’язані, але не тотожні процеси:

  • політичне рішення керівництва США щодо надання Україні відповідної ліцензії щодо виробництва систем Patriot й інших оборонних систем.;
  • подальше технічне, правове, фінансове та виробниче оформлення співпраці з американськими компаніями.

Станом на 29 липня 2026 року йдеться про підтверджену на політичному рівні домовленість і початок її предметного опрацювання, а не про завершений контракт чи вже розгорнуте серійне виробництво.

     СИТУАЦІЯ «ТУТ І ЗАРАЗ»: ЗІСТАВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ІЗ КРИТИЧНИМИ ПОТРЕБАМИ УКРАЇНИ

Зіставлення оголошених результатів візиту з реальними потребами фронту та захисту українських міст демонструє принципову асиметрію: досягнуто важливих стратегічних домовленостей, але вони поки що не створили негайного оперативного ефекту.

Стратегічні напрацювання

До позитивних результатів візиту належать:

  1. Підтвердження на найвищому політичному рівні рішення щодо надання Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot.
  2. Початок предметної роботи з корпорацією Lockheed Martin щодо спільного виробництва та обміну технологіями.
  3. Просування в Сенаті США двопартійного законопроєкту щодо посилення санкційного тиску на російський енергетичний сектор і суб’єктів, які допомагають обходити санкції.
  4. Спроба поновити дипломатичний канал за участю спеціальних представників американської адміністрації.

Ці результати мають реальне політичне та стратегічне значення. Їх не можна применшувати. Однак так само неприпустимо подавати їх суспільству як уже реалізовані оборонні спроможності або як гарантію швидкого припинення війни.

Невирішені оперативні потреби «тут і зараз»

Не оголошено про новий пакет перехоплювачів «на завтра». За підсумками саме візиту 28 липня не було публічно повідомлено про окремий пакет негайного постачання Україні додаткових ракет-перехоплювачів.

Ліцензія не є негайним протиракетним щитом. Політична домовленість про ліцензійне або спільне виробництво є стратегічно важливою. Проте її реалізація потребує часу, відповідних виробничих потужностей, фінансування та узгодження між державними органами й компаніями.

Тому сама по собі ліцензія не захищає українські міста, об’єкти критичної інфраструктури та позиції українських військових від російських балістичних ударів безпосередньо сьогодні.

Зберігається розрив між політичними рішеннями та їх бюджетним виконанням. За даними Reuters, адміністрація США поінформувала Конгрес, що завершення використання 400 мільйонів доларів, уже схвалених для допомоги Україні, відкладатиметься до 2029 фінансового року. Це рішення зазнало критики з боку представників обох американських партій.

Цей факт свідчить про збереження бюрократичного та бюджетного розриву між формальним схваленням допомоги й фактичним доведенням відповідних ресурсів до України.

Не створено важеля негайного припинення бойових дій. Переговори у Вашингтоні не змінили оперативної ситуації на фронті та не припинили російських ударів по Україні.

Російське керівництво продовжує вимагати виведення українських військ із чотирьох областей, які Москва незаконно оголосила своїми, а також офіційної відмови України від прагнення вступити до НАТО. За своїм змістом ці умови мають капітуляційний характер і спрямовані на обмеження суверенітету та обороноздатності Української держави.

     ПРОБЛЕМА СИСТЕМНОСТІ: ВАДИ ДИПЛОМАТИЧНОЇ, ЛОБІСТСЬКОЇ ТА КОМУНІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ УКРАЇНИ У США

Критичним і досі належно не засвоєним уроком для української державної системи залишається недостатня системність дипломатичної, лобістської, інформаційно-комунікаційної та представницької роботи України у Сполучених Штатах Америки.

Проблема полягає не у відсутності окремих зустрічей чи публічних заходів. Проблема полягає у відсутності гарантованого, постійно діючого механізму просування українських державних інтересів, який не залежав би від ситуативних візитів, персональних зв’язків або політичних криз.

  1. Кадрова політика та інституційна безперервність

Станом на 29 липня 2026 року посада Надзвичайного і Повноважного Посла України у Сполучених Штатах Америки не є вакантною: з 27 серпня 2025 року її обіймає Ольга Стефанішина. Отже, проблему необхідно формулювати не як формальну відсутність посла, а як питання професійної спроможності, результативності, інституційної наступності та належного кадрового забезпечення всієї дипломатичної команди.

Призначення на дипломатичні посади повинні здійснюватися виключно на основі професійної компетентності, знання американського законодавчого процесу, розуміння політичної культури США та наявності робочих контактів в обох провідних партіях.

Будь-яке надання переваги персональній лояльності чи ситуативній політичній доцільності над професійністю є неприпустимим, особливо в умовах війни.

  1. Реактивність замість постійного формування порядку
    денного

Українська дипломатія надто часто активізується вже після виникнення проблеми — затримки допомоги, посилення ізоляціоністських настроїв, поширення російської дезінформації або появи небезпечної законодавчої ініціативи.

Натомість Україна повинна постійно формувати власний порядок денний:

  • у Сенаті та Палаті представників США;
  • у провідних консервативних і ліберальних медіа;
  • в аналітичних центрах — think tanks;
  • серед губернаторів, законодавчих органів і бізнесових кіл американських штатів;
  • у середовищі американських ветеранів, релігійних громад, університетів і громадських організацій.

Професійне лобіювання національних інтересів не може здійснюватися від одного президентського візиту до іншого. Воно повинно тривати щоденно, системно та незалежно від зміни політичної кон’юнктури.

  1. Шкідлива персоніфікація замість інституційної роботи

Українська зовнішня політика надмірно залежить від особистих контактів керівництва держави, медійних виступів і публічних політичних жестів.

Натомість ключове значення має непублічна, щоденна та професійна робота з членами обох палат Конгресу, їхніми апаратами, профільними комітетами, урядовими установами, регіонами США, експертними середовищами та представниками американського бізнесу.

Персональні зустрічі президентів можуть відкривати політичні двері, але закріплювати результат повинні державні інституції. Якщо після зустрічі не з’являються документи, строки, відповідальні виконавці, фінансування та механізми контролю, політична домовленість ризикує залишитися декларацією.

     АНАЛІТИЧНИЙ ПРОГНОЗ

     Дипломатичний напрям: серпень–вересень 2026 року

За умови реалізації повідомленої домовленості про візит Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до України дипломатичні консультації можуть активізуватися.

Однак імовірність швидкого та стійкого припинення вогню виключно дипломатичним шляхом залишається вкрай низькою. Кремль ще в середині липня заявляв про відсутність найближчих перспектив поновлення переговорів і продовжує висувати умови, несумісні із суверенітетом та безпекою України.

Тому дипломатична активність без одночасного посилення оборонної стійкості України не створить достатнього примусу для Москви до відмови від її максималістських вимог.

     Оборонно-промисловий напрям

Політична домовленість щодо ліцензій і спільного виробництва, найімовірніше, перейде у фазу тривалого технічного, юридичного, фінансового та виробничого узгодження.

Головним показником результативності стане не кількість заяв, а поява юридично оформлених рішень, визначених джерел фінансування, відповідальних сторін і реального графіка реалізації.

     Санкційний напрям

Просування законопроєкту імені Ліндсі Грема є важливим політичним сигналом, однак документ ще не став законом.

У разі його остаточного ухвалення Конгресом і підписання Президентом США санкції можуть створити кумулятивний середньостроковий тиск на доходи Російської Федерації від експорту енергоносіїв.

Реальний ефект залежатиме від остаточної редакції закону, швидкості його застосування, готовності американської адміністрації використовувати надані повноваження та поведінки найбільших покупців російських нафти і газу.

Навіть ефективні енергетичні санкції не здатні самі по собі змінити ситуацію на фронті протягом найближчих тижнів. Їхній вплив виявлятиметься поступово — через скорочення бюджетних доходів держави-агресора, ускладнення зовнішніх розрахунків і підвищення вартості обходу санкцій.

     ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ДЕРЖАВНОГО КЕРІВНИЦТВА УКРАЇНИ

     Провести професійний аудит та посилення дипломатичного  
     корпусу в США

Необхідно:

  • провести комплексний аудит діяльності Посольства України у США, його кадрового потенціалу, комунікаційної роботи та парламентських контактів;
  • за результатами аудиту ухвалити рішення щодо професійного посилення дипломатичної команди;
  • забезпечити постійну роботу з Республіканською та Демократичною партіями, не допускаючи однопартійної орієнтації української дипломатії;
  • сформувати у Вашингтоні дієвий центр стратегічних комунікацій та адвокації українських державних інтересів;
  • розширити системну співпрацю з американськими штатами, діловими колами, університетами, релігійними громадами, ветеранськими організаціями та засобами масової інформації.

     Переводити політичні заяви у контрольовані державою
     рішення

Кожна міжнародна домовленість повинна мати:

  • визначений правовий статус;
  • відповідальні державні органи;
  • погоджений порядок реалізації;
  • джерела фінансування;
  • чіткі контрольні етапи;
  • механізм міжвідомчої координації та звітування.

Україні потрібна не дипломатія оголошень, а дипломатія виконаних рішень.

     Зосередитися на фактичному посиленні оборонної стійкості

Українська дипломатія повинна домагатися не лише перспективних довгострокових програм, а й належного виконання вже ухвалених рішень щодо оборонної підтримки.

Політичне схвалення, бюджетне фінансування та фактична реалізація не повинні існувати як три відірвані один від одного процеси.

     Максимально розвивати автономність українського оборонно-
     промислового комплексу

Держава повинна послідовно збільшувати власні оборонно-промислові спроможності, технологічну самодостатність, серійність виробництва, ремонтну базу та захищеність підприємств.

Міжнародне технологічне партнерство має сприяти не довічній залежності України від зовнішніх постачальників, а формуванню власного потужного оборонного потенціалу.

     Забезпечити чесність у комунікації із суспільством

Український народ має отримувати точну, реалістичну та правдиву інформацію про міжнародні переговори.

Не можна:

  • видавати політичну заяву за юридично оформлену угоду;
  • попередню домовленість — за вже реалізований проєкт;
  • процедурне голосування — за остаточно ухвалений закон;
  • перспективну програму — за негайно отриману оборонну спроможність;
  • відновлення переговорного процесу — за гарантований швидкий мир.

Свідоме завищення очікувань суспільства неминуче породжує розчарування, недовіру до державних інституцій і політичну дезорієнтацію.

     ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК

Робочий візит Президента України та української делегації до Сполучених Штатів Америки 28 липня 2026 року був політично важливим і стратегічно перспективним.

Його основними результатами стали:

  • підтвердження політичного рішення щодо ліцензійного виробництва ракет-перехоплювачів для систем Patriot;
  • початок предметного опрацювання співпраці з Lockheed Martin;
  • просування у Сенаті США нового санкційного законопроєкту;
  • спроба активізувати дипломатичний канал за участю американських представників;
  • збереження прямого політичного діалогу між президентами України та США.

Водночас цей візит не став оперативним переломом.

За його безпосередніми підсумками не було оголошено про окремий пакет негайного посилення протибалістичного захисту України, не усунуто наявних бюджетно-бюрократичних затримок і не створено механізму, здатного негайно примусити керівництво Російської Федерації припинити збройну агресію.

Тому реальна історична оцінка візиту залежатиме не від політичних заяв чи медійного ефекту, а від подальшого практичного результату: виконання рішень, реального посилення оборонної стійкості України, запровадження дієвих санкцій та збереження суверенітету Української держави у будь-якому можливому переговорному процесі.

     ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА АНАЛІЗУ

  1. Офіційні матеріали Президента України
  1. Офіційні матеріали Сенату США
  1. Офіційні кадрові документи України
  • Указ Президента України від 27 серпня 2025 року № 662/2025 про призначення Ольги Стефанішиної Надзвичайним і Повноважним Послом України у Сполучених Штатах Америки.
    Електронна адреса:
    https://www.president.gov.ua/documents/6622025-56377
  1. Міжнародний інформаційний та аналітичний моніторинг

     Дата перевірки та доступу до електронних джерел: 29 липня 2026 року.