27 червня 2026 року на внутрішньому подвір’ї юридичного факультету Ужгородського національного університету зібралися численні представники громадськості, органів державної влади та місцевого самоврядування, духовенства, військовослужбовці, ветерани російсько-української війни, рідні полеглого Героя, а також представники громадських організацій.
Саме цього дня на будівлі юридичного факультету було урочисто відкрито та молитовно освячено меморіальну дошку на честь Руслана Івановича Ференці (22 листопада 1981 року, м. Ужгород Закарпатської області — 10 червня 2022 року, с. Богородичне Краматорського району Донецької області) — учасника Революції Гідності, громадського діяча, сержанта Збройних Сил України, учасника російсько-української війни, який героїчно загинув, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України під час широкомасштабного російського вторгнення.
У молитовному відкритті та освяченні меморіальної дошки також взяли участь рідні полеглого Героя: батько — Іван Ференці, мати — Марія Ференці та брат — Роман Ференці.
Захід відкрив полковник Микола Журавльов. Після виконання Державного Гімну України та вшанування хвилиною мовчання пам’яті всіх полеглих українських воїнів-захисників, які віддали свої життя за свободу і незалежність України у російсько-українській війні 2014–2026 років, розпочалося молитовне відкриття та освячення меморіальної дошки.
Заупокійну літію та чин освячення очолив Преосвященніший Віктор Бедь, єпископ Мукачівський і Карпатський, керуючий Мукачівсько-Карпатською єпархією Православної Церкви України, учасник російсько-української війни, у співслужінні ієромонаха Нестора Медведчука, настоятеля парафії святого апостола і євангеліста Івана Богослова міста Ужгорода Мукачівсько-Карпатської єпархії Православної Церкви України, та протоієрея Богдана Савули, настоятеля парафії Покрова Пресвятої Богородиці у селі Горяни (храм «Горянська ротонда») Мукачівської греко-католицької єпархії.
Після звершення заупокійної літії, освячення меморіальної дошки та окроплення її свяченою водою до присутніх звернулися:
- Преосвященніший владика Віктор Бедь — з архипастирським словом і благословенням;
- протоієрей Богдан Савула — з пастирським словом;
- Роман Сарай — голова Закарпатської обласної ради;
- Богдан Андріїв — Ужгородський міський голова;
- Юрій Худан — побратим полеглого Героя;
- Іван Ференці — батько Руслана Ференці.
Пам’ять про полеглого українського воїна-героя Руслана Ференці назавжди залишиться у серцях його рідних, побратимів, друзів і всіх українців як приклад незламної мужності, самопожертви, любові до Батьківщини та безмежної відданості українському народові й Українській державі. Вічна і світла пам’ять Герою!
Біографічна довідка
Руслан Іванович Ференці (22 листопада 1981 року, м. Ужгород Закарпатської області — 10 червня 2022 року, с. Богородичне Краматорського району Донецької області) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час захисту України від російської збройної агресії.
Народився 22 листопада 1981 року в місті Ужгороді.
Навчався в Ужгородській загальноосвітній школі № 7. Згодом успішно закінчив історичний та юридичний факультети Ужгородського національного університету.
Був учасником Революції Гідності, активним громадським діячем та учасником бойових дій.
У 2014–2017 роках двічі, під час другої та шостої хвиль мобілізації, проходив військову службу у Збройних Силах України, захищаючи Україну на сході держави. Був одним із героїв документального фільму «Бої за “Промку”. Втрата», створеного журналістами Громадського телебачення.
Попри отримані поранення та інвалідність, яких зазнав під час участі в антитерористичній операції, з перших днів широкомасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року добровольцем знову вступив до лав Збройних Сил України.
Проходив службу на посаді старшого стрільця 4-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового взводу 5-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади.
Після отриманого поранення пройшов лікування у військовому госпіталі та знову повернувся на передову.
Героїчно загинув 10 червня 2022 року в бою з російськими окупантами поблизу села Богородичне Краматорського району Донецької області.
У Руслана Ференці залишилися батько, мати, брат і бабуся.
Похований на меморіальному комплексі «Пагорб Слави» міського кладовища «Кальварія» в Ужгороді.
Нагороди
- орден «За мужність» II ступеня (1 липня 2022 року, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України, та вірність військовій присязі;
- орден «За мужність» III ступеня (2 грудня 2016 року) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов’язку;
- Хрест «За заслуги» II ступеня (4 листопада 2016 року) — за виявлений патріотизм, мужність і героїзм під час захисту України від російської агресії.
Вшанування пам’яті
- у червні 2023 року в Ужгороді одну з вулиць названо на честь Руслана Ференці;
- 27 червня 2026 року на будівлі юридичного факультету Ужгородського національного університету відкрито та освячено меморіальну дошку на честь Героя.
Ярослав БІДЗІЛЯ
Інформаційна редакція
газети «Срібна Земля»
