Віктор БЕДЬ
Інформаційно-аналітичний центр
Закарпатської крайової організації Народного Руху України
м. Ужгород
28 травня 2026 р.
Україна безумовно потребує збереження національної єдності та стійкості перед агресивною військовою агресією Російської Федерації проти України — смертельно небезпечною російсько-українською війною, яка триває вже понад дванадцять років (2014 – 2026) та несе колосальні людські, демографічні, економічні, психологічні й цивілізаційні втрати.
Однак дедалі більше українців ставлять і інше надзвичайно важливе питання:
❓ Якою є реальна стратегія завершення російсько-української війни та виходу України з багаторічної виснажливої війни?
На сьогодні значна частина експертного середовища, українських політиків, військових та громадян не бачать у діях і риториці президента Володимира Зеленського, його оточення та політичної партії “Слуга народу” достатньо чіткої, системної та публічно зрозумілої стратегії досягнення справедливого миру та завершення війни.
Влада переважно концентрується:
▪️ на міжнародній підтримці;
▪️ зовнішній військовій допомозі;
▪️ санкційній політиці;
▪️ інформаційній дипломатії;
▪️ політичному піарі та публічності;
▪️ створенні інформаційного ефекту активної діяльності.
Водночас дедалі більше людей звертають увагу на:
🔻 відрив влади від реальних проблем українського народу;
🔻 кадрову кризу та непрофесійні управлінські рішення;
🔻 надмірну концентрацію влади;
🔻 ослаблення політичної відповідальності;
🔻 корупційні ризики;
🔻 поглиблення демографічної кризи;
🔻 соціальне та психологічне виснаження суспільства;
🔻 втому військових, ветеранів та цивільного населення.
У суспільстві дедалі частіше звучить критика того, що команда Зеленського та партія «Слуга Народу» занадто часто роблять ставку на:
▪️ медійність;
▪️ показову політичну ефектність;
▪️ зовнішню публічність;
▪️ імітацію масштабної діяльності
при недостатній системності у вирішенні стратегічних державних проблем.
Проте питання:
📌 припинення війни;
📌 досягнення довгострокового миру;
📌 внутрішньої трансформації держави;
📌 дієвої політичної консолідації;
📌 післявоєнного відновлення;
📌 демографічного виживання України;
📌 повернення мільйонів українців з-за кордону;
📌 стратегічного бачення майбутнього держави
залишаються недостатньо зрозумілими як для українського суспільства, так і для міжнародної спільноти.
🤝 Необхідність консолідації національно-патріотичних сил
У цих умовах дедалі зрозумілішою та необхіднішою стає потреба:
✔️ консолідації українських національно-патріотичних сил;
✔️ створення ширшої політичної відповідальності;
✔️ формування коаліційного уряду національного порятунку та стійкості;
✔️ залучення професійних державників, військових, економістів, борців за незалежність України у ХХ столітті та представників громадянського суспільства;
✔️ відновлення реального суспільного діалогу;
✔️ формування стратегії не лише ведення війни, але й її завершення.
Йдеться не про руйнування державної єдності, а навпаки — про її зміцнення через професійність, патріотизм, відповідальність, стратегічне мислення та реальний національний консенсус.
🌍 Міжнародний контекст
🇷🇺 У Кремлі продовжують заявляти про готовність до завершення війни «за умови усунення першопричин», під якими Москва традиційно розуміє питання, пов’язані з подіями 2014 року, геополітичним курсом України та розширенням НАТО.
🇺🇸 У США та країнах Європи дедалі частіше обговорюють ризики затяжної російсько-української війни, виснаження ресурсів, демографічні наслідки та необхідність пошуку шляхів недопущення подальшої масштабної ескалації.
Європейські аналітичні центри прогнозують збереження високої геополітичної напруги у 2026–2027 роках.
📌 Об’єктивний висновок
Публікація The Economist (Велика Британія) від 26–27 травня 2026 року, в якій із посиланням на джерела в українських владних колах стверджувалося, що президент Володимир Зеленський нібито орієнтував своє оточення та державний апарат на підготовку до ще щонайменше 2–3 років російсько-української війни, не є офіційною оприлюдненою позицією української влади та була прямо спростована Офісом Президента України.
Проте сама поява подібних матеріалів відображає глибоку міжнародну та внутрішню тривогу щодо перспектив затяжної російсько-української війни, стану державного управління в Україні та відсутності чітко зрозумілої стратегії завершення війни.
Україна потребує:
▪️ професійної, патріотичної та відповідальної влади;
▪️ реальної боротьби з корупцією;
▪️ сильної економіки;
▪️ чесної комунікації з суспільством;
▪️ консолідації національно-патріотичних сил;
▪️ чіткої стратегії не лише ведення війни, але й її завершення;
▪️ справедливого миру із гарантіями суверенітету, безпеки держави та повноправного членства України у Європейському Союзі.