НАЗК запустило Реєстр лобістів України
З 1 вересня 2025 року в Україні вступив в дію закон «Про лобіювання». Це перший документ, який унормовує діяльність тих, хто впливає на ухвалення державних рішень. Разом із законом стартував і Реєстр прозорості – онлайн-платформа, де відтепер збиратиметься вся інформація про лобістів.
«Главком» розбирався, що це за новації й що зміниться після їх запуску.
Що таке лобізм
Лобізм у світі давно вважають цілком легальним інструментом впливу на державні рішення. По суті, це професійна діяльність із просування інтересів бізнесу чи окремих груп у владі. Закон «Про лобіювання» визначає: лобіювання – це спроби впливу на органи влади в комерційних інтересах бенефіціара. Відбувається це за винагороду (пряму чи опосередковану) або ж із компенсацією витрат на таку діяльність.
Дотепер в Україні лобізм відбувався неофіційно й непрозоро. Бізнес або окремі компанії наймали GR-фахівців чи громадські організації, які «ходили по кабінетах», намагалися донести вигідні тези депутатам чи урядовцям, підсунуті потрібні правки до законів. Офіційно це називалося «експертною допомогою» чи «громадськими ініціативами», але насправді мало всі ознаки лобізму.
Яскравий приклад – ухвалення змін до податкового законодавства, де окремі бізнес-групи роками виборювали для себе пільгові умови. Інший кейс – будівельна галузь: забудовники нерідко намагалися «пробити» вигідні норми у містобудівних законах. В обох випадках суспільство мало лише здогадуватися, хто і з якою метою стоїть за тими чи іншими ініціативами.
Тепер же з новим законом усе це має стати відкритим і прозорим – через Реєстр прозорості.
Як працюватиме Реєстр
Згідно із законом «Про лобіювання», будь-хто, хто намагається впливати на ухвалення законів чи рішень органів влади у комерційних чи власних інтересах, зобов’язаний отримати статус суб’єкта лобіювання. Це може зробити як фізична особа, так і українські та іноземні юридичні особи (за наявності представництва в Україні).
Є й обмеження: не можуть стати лобістами чинні та колишні держслужбовці (протягом року після звільнення), громадяни чи компанії країни-агресора, а також особи з корупційними вироками. Також не можуть займатися лобізмом медіа та політичні партії.
Відтепер усі лобісти автоматично відображатимуться у Реєстрі прозорості. Зокрема, там вказуватимуться відомості власне про лобістів, їхніх клієнтів і бенефіціарів, сфери та об’єкти лобіювання, звіти про витрати на лобістську діяльність і контакти з представниками влади.
Адмініструватиме Реєстр Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
Що буде в базі
У Реєстрі зберігатиметься інформація про:
- самих лобістів, їхніх клієнтів та бенефіціарів;
- теми та об’єкти лобіювання;
- витрати на кожну кампанію;
- зустрічі з прем’єром, депутатами чи іншими посадовцями;
- внески у фонди політичних партій.
Оновлювати ці дані доведеться двічі на рік – до 31 липня та 31 січня. Якщо інформація виявиться неправдивою або лобіст узагалі ухилиться від реєстрації, за справу візьметься НАЗК.
У публічній частині Реєстру користувачі можуть отримати доступ до таких функцій:
- пошуку та перегляду публічних відомостей про суб’єктів лобіювання та їх звітності;
- перевірки достовірності сформованого засобами Реєстру витягу;
- перегляду статистичних даних та звіти про лобіювання;
- перегляду інформаційних матеріалів.
Джерело:glavcom.ua