22 липня 2025 року Верховна Рада України ухвалила закон, що змінює правове регулювання діяльності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Законопроєкт, ініційований представниками провладної більшості політичної партії «Слуга народу», викликав широкий суспільний і міжнародний резонанс.
У чому суть закону?
Новоприйнятий закон передбачає:
- розширення повноважень Кабінету Міністрів щодо координації НАБУ;
- потенційні зміни підпорядкування та процедурної автономії САП;
- фактичне послаблення гарантій незалежності керівництва антикорупційних органів.
Експерти попереджають, що такі кроки можуть бути розцінені як спроба політичного впливу на незалежні інституції, створені в рамках антикорупційної реформи після Революції Гідності.
Реакція міжнародної спільноти
Європейський Союз оперативно відреагував на ухвалення закону. У спільній заяві Представництва ЄС в Україні підкреслено, що:
«Незалежність антикорупційної інфраструктури — ключова умова євроінтеграційного курсу. Україна повинна дотримуватися зобов’язань перед ЄС, зокрема у сфері верховенства права».
Європейські чиновники застерегли, що ухвалені зміни можуть негативно вплинути на оцінку України в рамках переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу. Зокрема йдеться про ризик зупинки або відтермінування проходження кількох критично важливих переговорних кластерів, серед яких:
- Кластер 1: «Основи: демократія, верховенство права, права людини»;
- Кластер 2: «Юстиція, свобода та безпека»;
- Кластер 5: «Зовнішні відносини», який включає взаємодію з антикорупційними структурами ЄС.
Згідно з позицією європейських партнерів, послаблення незалежності НАБУ і САП може бути розцінене як відкат у реформах, що викличе уповільнення переговорів про членство або навіть замороження процесу.
Сполучені Штати Америки через посольство в Києві та представників Держдепартаменту висловили стривоженість. У заяві посольства наголошено:
«Підрив незалежності НАБУ і САП під час війни з Росією — крок у хибному напрямку. Це не лише виклик реформам, а й загроза внутрішній стійкості».
НАТО, у свою чергу, акцентує:
«Слабкість у боротьбі з корупцією — це слабкість в обороні. Демократична стабільність та незалежна юстиція — частина обороноздатності України».
Що кажуть в Україні?
Влада
Пряма реакція Президента України на момент публікації відсутня. За інформацією з Офісу Президента, глава держави проводить консультації з міжнародними партнерами щодо можливості застосування вето.
Генеральний прокурор України також публічно не висловив позиції, однак за даними з кулуарів, підтримки від Офісу Генпрокурора ініціатива не отримувала.
НАБУ виступило з офіційною заявою, в якій наголосило:
«Прийнятий закон несе ризики для незалежності та ефективності розслідувань корупційних злочинів».
САП офіційно утримується від коментарів, однак в експертному середовищі зазначається — нововведення демотивують слідчих та прокурорів і можуть мати наслідки для гучних справ.
Парламентська опозиція, позапарламентські партії та громадянське суспільство
Партії «Європейська Солідарність», «Голос», частина депутатів з групи «Довіра» та позафракційні парламентарі виступили із рішучою критикою закону, назвавши його «де-факто демонтажем антикорупційної реформи».
Народний Рух України, як одна з найстаріших національно-демократичних політичних сил, виступив із виваженою, відповідальною, але принциповою критичною оцінкою ситуації. Представники Руху наголошують, що:
«Ухвалення закону в умовах війни, без належного широкого обговорення та попри застереження міжнародних партнерів, створює реальні ризики як для внутрішньої довіри до влади, так і для подальшого європейського поступу України. Всі рішення мають прийматися в інтересах національної єдності, перемоги над агресором і збереження демократичної держави, а не в тіні кулуарних процесів. Незалежна антикорупційна система — одна з опор обороноздатності країни в тилу».
Народний Рух України закликав Президента скористатися правом вето та закликав громадськість до спокійного, але відповідального реагування, зберігаючи громадянську єдність і віру в демократичні механізми впливу.
Водночас антикорупційні організації та громадськість (ЦПК, TI Ukraine, Автомайдан) організували акції протесту в Києві, Львові, Івано-Франківську. Активна молодь виступає із гаслами:
«Корупція в тилу — це зрада на фронті!»
«Не дамо знищити НАБУ і САП!»
Чому це критично?
Україна перебуває в умовах повномасштабної війни проти російського агресора. Всі державні інститути мають працювати на перемогу, мобілізуючи ресурси, об’єднуючи суспільство, зміцнюючи довіру до влади.
Корупція — це не лише внутрішня хвороба, а й інструмент ворога, який використовує хаос, підкуп і деморалізацію для дестабілізації України зсередини.
Водночас, без незалежної антикорупційної системи неможливо зберегти довіру міжнародних союзників, від яких залежить постачання озброєння, фінансова підтримка, санкційний тиск на РФ.
Особливо тривожними є сигнали з Брюсселя щодо можливої негативної оцінки України в процесі проходження переговорних кластерів у рамках євроінтеграції, що прямо вплине на графік переговорів про вступ до ЄС.
Висновок
Ухвалений закон — не просто політичний акт. Це — тест на зрілість української демократії, здатність влади до самоконтролю і стратегічного мислення в умовах війни. Рішення Президента України щодо вето, позиція Верховної Ради України, подальші дії громадянського суспільства — стануть лакмусовим папірцем для внутрішньої єдності та міжнародної довіри.
Дотримання принципу верховенства права, забезпечення реальної незалежності антикорупційних інституцій — це не лише внутрішній обов’язок перед народом, а й ключ до європейського майбутнього України.
Кирило Чаплайінформаційна редакція газети «Срібна Земля»
Київ — Ужгород, 23 липня 2025 року