Віктор Бедь,
доктор богословських наук, доктор юридичних наук, професор, академік
Науково-дослідний інститут стратегічних та політико-правових досліджень
Карпатського університету імені Августина Волошина
м. Ужгород, 19 липня 2025 року
Нове стратегічне попередження НАТО: Липень 2025
17 липня 2025 року, під час міжнародної конференції LANDEURO у Вісбадені (Німеччина), генерал Алексус Ґринкевич (SACEUR — Верховний головнокомандувач Об’єднаних Збройних Сил НАТО в Європі) публічно попередив про:
«Ми маємо дедлайн — 2027 рік. До цього часу Китай потенційно буде готовий до військової ескалації навколо Тайваню, а Росія — відновити сили й завдати удару по Східній Європі. І ці події можуть бути скоординовані.»
– [DefenseNews, 17.07.2025]
Він зазначив, що Захід має 18–24 місяці, щоб наростити потужності, перебудувати логістику, збільшити виробництво ППО, ракет, дронів, високоточних систем і підготуватися до високотехнологічної війни.
Суть заяви генерала Алексуса Ґринкевича у липні 2025 р.
«Якщо голова Китаю Сі Цзіньпін наважиться напасти на Тайвань, він, імовірно, координуватиме таку атаку з [президентом Росії] Володимиром Путіним… Нам знадобиться кожен елемент спорядження, обладнання та боєприпасів…»
– [The Guardian, 17.07.2025]
Він підтвердив, що:
– ППО Patriot буде перекинута в Україну якнайшвидше, у співпраці з Німеччиною;
– НАТО вже враховує потенційну синхронізовану агресію КНР і РФ у власному стратегічному плануванні;
– Підготовка Альянсу має включати не лише нарощування арсеналів, а й випереджальні дії, реформу логістики, впровадження ШІ та автономних платформ.
Об’єктивна оцінка сценарію: чи можлива синхронна агресія?
Ризик реальний, але не фатальний:
– КНР нарощує сили довкола Тайваню, паралельно посилюючи військово-морський потенціал у Південно-Китайському морі;
– РФ поступово відновлює свої ресурси, зокрема артилерію та ППО, з акцентом на виробництво дронів і ракет;
– Обидві держави співпрацюють на інформаційно-дипломатичному рівні, проводять спільні навчання, координують антизахідну риторику.
Ризики для НАТО:
– Техніко-промислова відсталість ЄС — ключова слабка ланка;
– Критична залежність від США в інфраструктурі ППО, супутникової розвідки, логістики;
– Брак спільних механізмів оперативного розгортання у випадку кризової ескалації на двох театрах.
Україна: роль, виклики та шанс
Україна вже є “східним форпостом НАТО”:
– ППО західного зразка (Patriot, IRIS-T, SAMP/T) інтегрована з мережею Альянсу;
– Український досвід у боротьбі з РФ — джерело оновлення військової стратегії НАТО;
– Військова освіта, оборонна розвідка, дрони й артилерія в Україні стали основою адаптації союзників до війни нового типу.
Внутрішні завдання України (2025–2027):
1. Завершити реформу сектору безпеки — для адаптації до інтегрованих операцій з Альянсом;
2. Наростити власне виробництво БПЛА, ракет і засобів РЕБ — на умовах кооперації з партнерами;
3. Утримувати стабільність державного управління — на фоні зростаючих загроз гібридної дестабілізації;
4. Активно позиціонуватися в регіональному плануванні безпеки, а не залишатися лише прохачем допомоги.