14 червня 2025 року | Інформаційна редакція газети «Срібна Земля»
12 червня 2025 року в м. Ужгороді під головуванням Романа Сарая відбулося пленарне засідання 19-ї сесії Закарпатської обласної ради. У ході засідання депутати ухвалили низку важливих рішень, що стосуються соціально-економічного розвитку краю, захисту стратегічних ресурсів і підтримки територіальних громад. Водночас поза увагою ради залишилися ряд життєво важливих питань, актуальних для Закарпаття в умовах триваючої російсько-української війни.
Ключові рішення сесії
- Продовження мораторію на експорт необробленої деревини
Обласна рада звернулася до Верховної Ради України та Президента України із закликом підтримати законопроєкт про продовження мораторію на експорт лісу-кругляка ще на 10 років після завершення чинного терміну в листопаді 2025 року.
У зверненні наголошується, що ліс є стратегічним ресурсом, необхідним для потреб Сил оборони, логістики, інфраструктурного відновлення та економічної стабільності громад. Закон України № 325-VIII від 2015 року вже продемонстрував позитивні результати у протидії тіньовому експорту та розвитку вітчизняної лісопереробної галузі. Депутати застерігають, що скасування мораторію може мати катастрофічні наслідки для економіки регіону.
- Захист гідності на кордоні: ініціатива щодо гуманізації прикордонного контролю
Обласна рада ухвалила звернення до Верховної Ради та Державної прикордонної служби України з проханням реформувати процедуру проходження паспортного контролю у пунктах пропуску. Депутати наполягають на запровадженні європейських стандартів, зокрема перевірки документів без необхідності залишати автомобіль, що сприятиме гуманізації контролю та забезпеченню гідності громадян відповідно до ст. 28 Конституції України.
- Перерозподіл понад 176 мільйонів гривень на потреби громад
В межах сесії затверджено зміни до обласного бюджету на 2025 рік. Загальна сума додаткових ресурсів — понад 176,7 млн грн, з яких:
- 111,4 млн грн — перевиконання дохідної частини обласного бюджету;
- 49,2 млн грн — субвенції на компенсацію за житло для учасників війни;
- 8 млн грн — на безпеку у школах;
- понад 9 млн грн — цільові субвенції громадам.
- Частина цих коштів спрямована на:
- 13 млн грн – на співфінансування гранту для закупівлі томографа в обласну дитячу лікарню;
- 3 млн грн – для фтизіопульмонологічного центру, кардіоцентру та Хустського медколеджу;
- 8,5 млн грн – на закупівлю пікапів і дронів для ЗСУ.
- Інші рішення: програми, освіта, майно
Депутати також:
- затвердили обласні програми (зокрема, розвитку вівчарства до 2029 року);
- ухвалили зміни у сфері спортивної медицини, професійної освіти;
- врегулювали майнові питання — зокрема, списання та приватизацію об’єктів комунальної власності;
- схвалили звернення до урядових структур щодо пенсійного забезпечення, санаторно-курортної сфери та статусу районних рад.
Критичні зауваги: що залишилось поза порядком денним?
Незважаючи на прогресивні кроки, сесія виявила низку серйозних прогалин у роботі депутатського корпусу. Зокрема, не було розглянуто або навіть поставлено на обговорення такі критично важливі питання:
- Підтримка Збройних Сил України — поза стратегічним фокусом.
Окрім одноразового виділення коштів на техніку, відсутня комплексна обласна програма підтримки ЗСУ, резервістів і мобілізованих із Закарпаття. Немає системної взаємодії з військовими частинами області щодо потреб фронту.
- Ігнорування потреб родин загиблих воїнів.
Не запропоновано жодної цільової програми підтримки для сімей полеглих захисників. У контексті глибокої демографічної та соціальної травми це виглядає як прикра безвідповідальність.
- Угорський фактор на Закарпатті: проігнорована загроза гібридного впливу
Серед найбільш серйозних викликів, які залишилися поза увагою 19-ї сесії Закарпатської обласної ради, є питання гібридного втручання Угорщини у внутрішні справи України через мережу підконтрольних політичних і громадських структур, що діють в регіоні за підтримки Будапешта.
Угорщина, під проводом прем’єр-міністра Віктора Орбана та правлячої партії «ФІДЕС», останніми роками веде послідовну антиукраїнську політику, як на міжнародному рівні — у структурах Європейського Союзу, так і через цілеспрямовану діяльність у прикордонних українських регіонах, зокрема на Закарпатті. Ця політика часто узгоджується з інформаційними та дипломатичними наративами Москви, і має на меті перешкодити євроінтеграції України, посіяти міжетнічну напругу, дестабілізувати внутрішню ситуацію.
В Україні, всупереч положенням Конституції України (стаття 37) та Закону України «Про політичні партії в Україні» (стаття 5), які забороняють створення політичних партій за ознакою національного або етнічного походження, оскільки це обмежує політичні права інших громадян України, зокрема їхню участь у такій партії незалежно від етнічного походження, офіційно зареєстровані та діють щонайменше дві політичні партії угорського національного спрямування:
«КМКС – Партія угорців України» — тісно пов’язана з Товариством угорської культури Закарпаття (КМКС), відома своєю політичною активністю на користь угорських державних інтересів;
«Демократична партія угорців України» — ще одна політична сила, яка, хоча й діє менш публічно, також має сталу орієнтацію на співпрацю з угорськими урядовими структурами.
Головною публічною фігурою і лідером КМКС залишається Василь (Ласло) Брензович, депутат Закарпатської обласної ради. Проти нього Служба безпеки України порушила кримінальне провадження за підозрою у державній зраді, в результаті чого він переховується в Будапешті. Незважаючи на це, представники обласної влади — як ради, так і обласної військової адміністрації — не лише не коментують цю ситуацію, а й продовжують публічні контакти з лідером КМКС, в окремих випадках — вручають нагороди, беруть участь у зустрічах із фігурантом кримінального провадження.
Окремої уваги заслуговує діяльність Ілдіко Орос, голови постійної комісії Закарпатської обласної ради з питань освіти, науки, духовності та національних меншин, а також президента Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ. Вона неодноразово робила публічні заяви, які дискредитують українську державну політику в гуманітарній сфері, звинувачують Україну у «порушеннях прав угорської меншини», фактично транслюючи позиції угорського уряду і дублюючи наративи, які активно експлуатуються ворожою пропагандою.
Уся ця ситуація потребує принципової реакції з боку органів державної влади та місцевого самоврядування. В умовах воєнного стану і загроз національній безпеці подібна мовчанка виглядає як небезпечна інертність або умисне толерування ворожих впливів. Закарпатська обласна рада, як представницький орган регіону, не може залишатися осторонь і має публічно окреслити свою позицію щодо таких загроз.
- Відсутність антикорупційної ініціативи.
Жодної згадки про боротьбу з корупцією в регіоні — при тому, що суспільна напруга зростає. Люди вимагають чесності, прозорості та підзвітності, але влада мовчить.
- Інші замовчані проблеми регіону.
Серед актуальних і нагальних питань, які потребували негайної уваги, але не були включені до порядку денного сесії:
- Забезпечення прав і потреб внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — відсутність обласної програми інтеграції, підтримки працевлаштування, житлового забезпечення та соціального супроводу для значної кількості переселенців;
- Проблема доступності медичних послуг у гірських та віддалених районах, де існує дефіцит медичного персоналу, обладнання й регулярного транспортного сполучення;
- Загрози екологічній безпеці, зокрема у водозбірних басейнах Карпат, у зв’язку з масштабною і часто незаконною вирубкою лісів, стихійними сміттєзвалищами та забрудненням водних артерій;
- Відсутність системної молодіжної політики, що спричиняє масовий виїзд молоді та кваліфікованих кадрів за кордон, з подальшим виснаженням інтелектуального й трудового потенціалу краю;
- Брак чіткої стратегії економічного та соціального розвитку Закарпаття в умовах воєнного стану — рада не розглянула питання необхідної переорієнтації регіональної економіки, управлінських ресурсів і бюджетної політики на першочергові військові та оборонні потреби;
- Відсутність системного контролю за ефективністю використання бюджетних коштів, що в умовах гострого дефіциту фінансів в області може призводити до розпорошення або нецільового використання обласного бюджету;
- Невизначеність із програмами економічної адаптації малого та середнього бізнесу до умов воєнного часу, включно з податковими пільгами, підтримкою підприємств оборонного спрямування, а також збереженням критично важливої інфраструктури.
Висновки
19-та сесія Закарпатської обласної ради засвідчила певну результативність у вирішенні окремих поточних питань — зокрема у сфері лісозбереження, бюджетного перерозподілу, прикордонного адміністрування та часткової підтримки громад. Водночас вона також викрила серйозні прогалини в політичній волі, стратегічному мисленні та відповідальності за безпекові й державницькі виклики, які сьогодні стоять перед регіоном та країною загалом.
У час повномасштабної російсько-української війни, глибокої соціально-економічної кризи та міжнародної боротьби за майбутнє української державності, органи представницької влади не можуть залишатися в межах звичної “господарської” логіки. Від депутатського корпусу обласної ради суспільство справедливо очікує рішучих дій, чесного аналізу ситуації, виявлення та подолання системних загроз — внутрішніх і зовнішніх.
Водночас залишаються нерозв’язаними або недостатньо висвітленими низка важливих питань, що потребують системного підходу й належної уваги з боку депутатського корпусу. Серед них — поглиблення підтримки оборонного сектору, належна опіка над родинами загиблих захисників, усвідомлена реакція на гібридні виклики з боку зовнішніх політичних впливів, зокрема з боку Угорщини, покращення екологічної політики, стримування молодіжної міграції, посилення бюджетної відповідальності та переорієнтація економічної стратегії області в умовах війни.
Закарпатська обласна рада має перейти від реактивної моделі управління до стратегічного бачення. Вона повинна:
- ініціювати розробку комплексної регіональної програми дій в умовах війни — з урахуванням безпекових, гуманітарних, економічних і культурних викликів;
- рішуче реагувати на гібридні загрози, включаючи втручання ворожих політичних сил через етнічні структури;
- забезпечити прозорість та підзвітність у розподілі бюджетних коштів;
- стати майданчиком не лише для рішень, а для дискусій про майбутнє — українське, сильне, інтегроване, демократичне.
Час політичної інерції завершився. Час — діяти по-державницьки.