2 травня 1848 року у Львові створена Головна Руська Рада (1848 – 1851), перша легальна українська політична організація в Західній Україні, яка перебувала під окупацією Австрійської імперії.
Її створили представниками української інтелігенції під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення перед центральним урядом у Відні на поневолених західноукраїнських землях Галичини, Буковини та Закарпаття.
Головна Руська Рада складалася з 30-ти постійних членів на чолі з Григорієм Яхимовичем (16.02.1792 – 29.04.1863). Згодом на чолі Головної Руської Ради було обрано Михайла Куземського (20.11.1809 – 05.12.1879).
У маніфесті від 10 травня 1848 р. проголошувалася єдність 15-мільйонного українського народу на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії, підтримка демократичних реформ і національних прав усіх поневолених народів імперії. Головна Руська Рада вимагала поділу Західної України за етнічним принципом на східну (українську) і західну (польську), об’єднання Галичини, Буковини і Закарпаття в одну провінцію, викладання в школах українською мовою, відкриття кафедри української мови і літератури у Львівському університеті.
Рада створила національну гвардію у Бережанах, Жовкві, Стрию, Тернополі та Яворові, а на Прикарпатті для боротьби з угорськими загонами — народну самооборону і батальйон гірських стрільців.
Організувала культурно-освітнє товариство «Галицько-Руська матиця» (1850), ініціювала заснування Народного дому у Львові, започаткувала першу україномовну газету «Зоря Галицька».
За прикладом Головної Руської Ради у містах і селах регіону виникло близько 50-ти місцевих рад.
Головна Руська Рада розпущена австрійською імперською окупаційною владою в червні 1851-го з посиленням абсолютизму в Австрійській імперії.
Віктор Бедь,
голова Всеукраїнського товариства борців за незалежність України
м. Ужгород,
02.05.2024 р.
