Український генерал розбив учетверо більшу армію Будьоного та захистив Польщу від окупації більшовиками! А ще він відмовився від престижної польської нагороди зі словами: «Я воював за Україну, а не за Польщу».
Генерал з Токмака розбив військо Будьоного, врятувавши Варшаву від окупації. Та відмовився від престижної польської нагороди зі словами: «Я воював за Україну, а не за Польщу».
Марко Безручко — генерал УНР
Марко Безручко — генерал УНР, чиє ім’я носить 110-та ОМБр ЗСУ. Він народився 31 жовтня 1883 року в містечку Великий Токмак (нині Токмак Запорізької області).
Закінчив юнкерське училище в Одесі, де зустрів майбутнього побратима Всеволода Змієнка. Разом у 1912 році вони вступили до Миколаївської академії в Петербурзі. А після їхнього випуску почалася Перша світова. Марка призначили начальником штабу піхотної дивізії.
За роки війни він пройшов шлях від поручика до капітана й отримав низку орденів. А потім прийшов 1917… Безручко разом з іншими українцями став на бік свого народу.
Очолив корпус Січових Стрільців
Брав активну участь у створенні частин української армії та служив у Генеральному штабі. У квітні 1919 очолив корпус Січових Стрільців під керівництвом Євгена Коновальця. Марко боронив українську землю на Поділлі як від «червоних», так і від «білих».
Та сили були нерівні, і армія УНР відступила. Її 7 грудня 1919 в Луцьку тимчасово прийняли поляки. Наступного року було підписано Варшавський договір: поляки визнали УНР, отримавши частину Галичини та Волині.
Джерело: shotam.info