
Російська Федерація, Китайська Народна Республіка чи Турецька Республіка – всі три країни більшою чи меншою мірою демонструють прагнення змінити існуючий міжнародний порядок, що включає в себе зміну кордонів та інкорпорацію чужих територій. Москва веде кампанію із завоювання України, Пекін не приховує подібних планів щодо Тайваню. Анкара, тим часом, висуває претензії на грецькі острови в Егейському морі, які Афіни отримали за Лозаннським договором.
Не випадково, що Угорщина Віктора Орбана також перебуває у тісних, навіть дружніх відносинах з вищезгаданою трійкою. Сам по собі цей факт аж ніяк не робить Будапешт апріорі центром перегляду світового порядку. Однак “угорський іредентизм” – явище не зовсім несподіване. Травма Тріанонського договору, який позбавив Угорщину понад 60 відсотків територій, що раніше їй належали, залишається глибоко вкоріненою в ментальності багатьох угорців. Це стосується і найвищих представників держави. Чи є Угорщина ревізіоністською країною? Давайте дізнаємося. Ласкаво просимо у доповіді двадцятих.
