30 років тому в центрі Києва протягом 16 днів (2–17 жовтня) відбулися події, які увійшли в історію України як Революція на граніті.
За ініціативою Української студентської спілки (УСС) та львівського «Студентського братства» відбулася низка широкомасштабних акцій громадянської непокори. Молоді люди оголосили політичне голодування, утворивши наметове містечко в центрі столиці на тодішній площі Жовтневої революції (нині майдан Незалежності).
Головними вимогами Революції на граніті були:
– відмова від підписання союзного договору; – проведення позачергових виборів парламенту на багатопартійній основі не пізніше від весни 1991 року; – відставка голови уряду Віталія Масола, який виступав за поступові реформи; – повернення українців строкової служби на територію України; – проведення націоналізації майна КПУ та ЛКСМУ.
15 жовтня відбувся багатотисячний мітинг біля Верховної Ради, протестувальники захопили, зокрема, червоний корпус Київського університету.
16 жовтня було утворено ще одне наметове містечко – біля будівлі парламенту. До студентів почали приєднуватися робітники київських підприємств та організацій. Протестні акції почали охоплювати регіони.
Під тиском вулиці влада почала здавати позиції. Була створена погоджувальна комісія парламенту, яка провела переговори з лідерами протестувальників.
17 жовтня Верховна Рада ухвалила постанову «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року», якою формально було прийнято умови протестувальників, щоправда, у пом’якшеному вигляді.
Революція на граніті перемогла – вперше за багато десятиліть громадські активісти у відкритій боротьбі змусили компартійну владу погодитися на їхні політичні вимоги.
1. Студенти оголосили політичне голодування, утворивши наметове містечко в центрі Києва на тодішній площі Жовтневої революції (нині майдан Незалежності)2. Ініціаторами широкомасштабних акцій громадянської непокори були Українська студентська спілка (УСС) та львівське «Студентське братство»3. У перший день політичного голодування. Київ, 2 жовтня 1990 року4. У перший день політичного голодування. У руках одного зі студентів червоно-чорний прапор. Київ, 2 жовтня 1990 року5. У перший день політичного голодування. Майорять два прапори: синьо-жовтий і червоно-чорний. Київ, 2 жовтня 1990 року6. Наметове містечко в центрі Києва під час Революції на граніті7. Голодування студентів. 5-й день8. Символічні кайдани на одному з учасників політичного голодування9. Головними вимогами Революції на граніті були:– відмова від підписання союзного договору; – проведення позачергових виборів парламенту на багатопартійній основі не пізніше від весни 1991 року; – відставка голови уряду Віталія Масола, який виступав за поступові реформи; – повернення українців строкової служби на територію України; – проведення націоналізації майна КПУ та ЛКСМУ1011. Підтримати студентів щодня приходили тисячі людей12. «Краще вмерти, ніж жити в Радянському Союзі!» – плакат на одному з наметів під час Революції на граніті1314. Студент Львівського медичного інституту Тарас Семущак (на фото з пов’язкою на руці) стежить за станом здоров’я голодуючих протестувальників. Він був керівником медичної служби Революції на граніті1516. Студент Андрій Черненко під час Революції на граніті17. Студенти голодували, співали, читали і писали вірші18. Народна артистка України, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка Ніла Крюкова долучилася до студентського голодування19. Українська письменниця, шістдесятниця Ліна Костенко спілкується зі студентами20. Народний депутат, академік Ігор Юхновський спілкується з учасниками Революції на граніті21. Один із мітингів під час Революції на граніті22. Одна з основних вимог студентського голодування – відмова від підписання союзного договору23. Під час одного з мітингів24. На підтримку голодуючим студентам прийшли їхні колеги з київських вишів25. Відставка голови уряду Віталія Масола, якого згадано на плакаті, була однією з основних вимог студентів26. Під час пресконференції у Будинку профспілок координаційного комітету голодуючих студентів. Із мікрофоном – Олесь Доній, один із лідерів Революції на граніті. Київ, 11 жовтня 1990 року27. Маркіян Іващишин, керівник львівського «Студентського братства», один із лідерів Революції на граніті28. На фото, зокрема, львівські студенти під час голодування в Києві29. Під час Революції на граніті. На фото львівські студенти30. До голодуючих студентів долучилися і деякі народні депутати31. Народний депутат Федір Свідерський зачитує звернення до Верховної Ради від імені голодуючих студентів32. Друга сесія Верховної Ради УРСР ХІІ скликання. Група народних депутатів приєдналася до голодуючих студентів. Київ, 15 жовтня 1990 року33. Співголова студентського протесту Олесь Доній оголошує вимоги протестувальників у Верховній Раді (у президії ліворуч Іван Плющ, праворуч – Леонід Кравчук), 15 жовтня 1990 року34. Один із учасників політичного голодування35. Правоохоронці блокують підхід до будівлі Верховної Ради України. Київ, 15 жовтня 1990 року36. Революція на граніті. Деякі учасники протесту вилізли на дах будинку, що розташований біля будівлі Верховної Ради37. Революція на граніті. Частина голодуючих студентів перемістилася із тодішньої площі Жовтневої революції до будівлі Верховної Ради України, де 16 жовтня також встановили намети38. До студентів почали приєднуватися робітники київських підприємств та організацій. Протестні акції почали охоплювати регіони39. На фото студенти почали розбирати наметове містечко. Вони припинили політичне голодування, частина їхніх вимог задоволена, інші питання в стадії вирішення. Київ, 17 жовтня 1990 року40. Революція на граніті перемогла – вперше за багато десятиліть громадські активісти у відкритій боротьбі змусили компартійну владу погодитися на їхні політичні вимоги. Більше про студентське голодування читайте за лінком.
