Під час війни Кремль відкрито вдається до використання Російської православної церкви проти України. Останнім часом в інформаційному полі Росії з’являються дедалі більше публікацій про героїчну участь священнослужителів РПЦ у т.зв. СВО («спецільній воєнній операції») на території України, де вони не лише проводять душпастирську роботу з військовими ЗС РФ, а й часто самі беруть до рук зброю. Сам же патріарх Кирило (Гундяєв) активно заохочує таку діяльність «бойових попів», сприяє кар’єрному росту тих, кому повезло повернутися живими з території нашої держави.
Про те, що Росія у війні проти України намагається зробити ставку на релігійний фактор свідчать також спроби ініціювання нею питань нібито порушення в нашій державі прав православних на міжнародній арені. Яскравим підтвердженням цьому є скликання нею 17 січня з вказаного питання Ради Безпеки ООН.
Що може означати такий підвищений інтерес Кремля до використання релігійного фактору для нападу на Україну?
По перше, однозначно це те, що самі росіяни перестають вірити в міф про існування фашистів в Україні, для знищення яких була розпочата так звана «спеціальна воєнна операції». Тому в кремлівських чиновників виникає нагальна необхідність створити черговий інформаційний привід для мобілізації та власне війни – «хрестовий похід» на Київ.
По-друге, Кремль розуміє, що найближчим часом неминуче і назавжди втратить основні центри своєї пропаганди в Україні – Києво-Печерську та Почаївську лаври, а з ними і пропаде міф про «Єдину Православну Русь». Тим паче, що після нейтралізації фсбшної резидентури з числа верхівки Української православної церкви, яка діяла в Україні десятиліттями, затримань її основних агентів, застосування до них санкцій, позбавлення їх громадянства, Росія втратила основний важіль впливу на українське суспільство.
І по-третє, в чергове підтверджуючи факт, що російська православна церква є невід’ємною частиною російського державного апарату, Кремль йде на безпрецедентний поступок – мобілізацію фсбшних попів під приводом душпастирської опіки над військовими.
Так, впродовж минулого року з одного лише московського району на окуповані України побувало щонайменше 25 попів РПЦ. Деякі з них так і не повернулися на Родіну.
Зокрема, вдалося встановити 19 таких священників РПЦ, які за участь в «СВО» були нагороджені медалями від самого патріарха Гундяєва. Зокрема:
Солдатенков Олександр Миколайович
17.07.1965 р.н., громадянин РФ, зареєстрований: Одінцово, мікрорайон Власиха, вул. Маршала Жукова, б.22, кв. 70., протоієрей настоятель хрему Благовіщення пресвятої Богородиці при 45 полку спецназу ВДВ в м. Кубінка РФ , тел. +79161999017, ел. пошта soldat9966@gmail.com;
Шкуренко Олександр В’ячеславович
26.02.1972р.н., громадянин РФ, зареєстрований: Московська обл., м. Лосіно-Петровський, сел. Анічково, б.5, кв. 230, протоієрей клірик храму Греблівської ікони Божої Матері с. Гребнево міського округу Щолково Москв ської області, тел. +79032922967;
Катунін Олександр Вікторович
12.08.1977 р.н., громадянин РФ, зареєстрований та проживає: Москва, вул. богданова, б.12, кв. 217, протоієрей, клірик храму Спасопреображеня патріаршого подвір’я в передєлкіно м. Москви;
Тимофєєв Олександр Олександрович
27.03.1974 р.н., громадянин РФ, протоієрей храму Блаження Ризи Пресвятої Богородиці в Леонові, м. Москва, тел.+79104151387;
Джерело: Главком