Підготовка до виборчого процесу
У виборчу кампанію до органів місцевого самоврядування Народний Рух України входив у стані невизначеності. Лише 1 серпня 2020 року відбулося засідання Політичної Ради НРУ, на якій місцеві організації отримали чіткий сигнал, що партія бере участь у виборах та буде скликано V етап ХХVII З’їзду Народного Руху України. Цьому передувала тривала пауза у роботі Апарату ЦП НРУ та керівних органів НРУ. Попереднє засідання Політичної Ради НРУ відбувалося 19 лютого 2020 року і не стосувалося виборчих питань.
Народний Рух України станом на 2020 рік не має загальнонаціонального рейтингу, впізнаваних публічних всеукраїнських лідерів, централізованого фінансування та виборчої стратегії.
Враховуючи ці обставини, лідери місцевих організацій партій вели переговори про об’єднання з представниками інших національно-демократичних сил.
Так у Львівській області відбулося об’єднання з Радикальною партією Олега Ляшка та платформі НРУ. За списком Руху пішли на вибори члени “Народного контролю” та представники громадських організацій у м. Луцьку.
У Сумах Народний Рух України увійшов в коаліцію із партіями “За Україну!” та “Демократична Сокира”, яка згодом переросла у ще ширше об’єднання “Європейські Суми” на базі списку “Європейської Солідарності”.
У Запоріжжі Народний Рух разом із “Силою людей” та “Демократичною Сокирою” увійшов до об’єднання на базі партії “Голос”.
У Чернігові голова обласної організації НРУ Володимир Петрушанко балотувався до Чернігівської міської ради за списком Радикальної партії Олега Ляшка.
Колишній заступник Івано-Франківської КО НРУ Тарас Виноградник балотувався та був обраний до Івано-Франківської обласної ради за списком “Платформи громад”.
В Херсонській області рухівці балотувалися за списками партії УДАР.
За списками “Європейської Солідарності”, “За майбутнє”, “УДАР” балотувалися активісти Київської обласної організації НРУ. Можемо припустити, що випадки балотування рухівців за списками інших партій були доволі масовими, оскільки провідні політичні сили оплачували заставу, мали партійне фінансування на функціонування штабів, мали загальноукраїнський рейтинг, що збільшувало шанси на проходження до місцевої ради.
Варто зауважити, що відповідно до вимог законодавства, рухівці мали зупинити своє перебування в партії “Народний Рух України”, щоб балотуватися за списком іншої політичної сили. Не відомо, скільки з них виявило бажання відновити членство в Народному Русі України.
Виборча кампанія
Апарат ЦП НРУ забезпечив організаційний та методичний супровід процесу висування та реєстрації кандидатів. Всі списки місцевих організацій були погоджені керівництвом партії.
На виборах до обласних рад партія взяла участь лише у Львівській області. У столиці Рух також не брав участі у виборах до Київської міської ради.
Від місцевих організацій НРУ балотувалося 3042 кандидатів. Це приблизно така ж кількість, як у 2015 році, коли за списками НРУ балотувалося 3048 кандидати.
За кількістю кандидатів НРУ у 2020 році зайняв 14 місце серед інших політичних сил України.
Варто зазначити, що законодавство 2020 року суттєво обмежило можливість балотуватися самовисуванням, що призвело до збільшення кількості кандидатів від партій. Також у зв’язку із адміністративно-територіальною реформою кількість мандатів скоротилася більше, ніж втричі — із 158399 до 43122.
Керівництво партії не запропонувало місцевим організаціям єдиного бренд-буку, стилю та гасла кампанії. На відміну від провідних політичних сил, осередки НРУ не отримували інформаційної підтримки через активність публічних осіб партії у всеукраїнських ЗМІ, насамперед телебаченні. Під час виборчої кампанії голова НРУ Віктор Кривенко відвідав всі області, де партія брала участь у виборах.
У соціальній мережі Facebook активно діяла сторінка ініціативної групи РухДіє, з якої транслювалися всеукраїнські меседжі та здійснювалася таргетована реклама окремих місцевих організацій. Ініціативною групою було запропоновано стилістику кампанії та гасло “Україні потрібен Рух!” та його локальний варіант “Лубнам (Луцьку/Бердичеву/назва міста) потрібен Рух!”. Також пропонувалися зразки виборчої агітації у соціальних мережах та послуги дизайнера для розробки друкованої агітаційної продукції.
Результати місцевих організацій, які брали участь у виборах
Вінницька область
– Вінницька міська рада 1,2% (1099 голосів)
Волинська область
– Луцьк — 4,57% (2529 голосів)
– Ківерці — 14,3% (1060 голосів) 4 мандати із 26.
– Цуманська селищна рада 13,4% (660 голосів), 4 мандати із 22.
– Луківська селищна рада — 5 мандатів із 22.
Житомирська область
– Андрушівська міська рада 2,3% (131 голос).
– Бердичівська міська рада 2,6% (397 голосів).
– Житомирська міська рада 0,5% (307 голосів).
– Коростенська міська рада 0,5% (91 голос).
Закарпаття
– Ужгородська міська рада — 1%, (349 голосів).
– Тячівська міська рада. 2,8% (124 голоси).
Івано-Франківська область
– Івано-Франківська міська рада — 0,7% (528 голосів).
– Болехівська міська рада — 9,5%, (496 голосів) 3 мандати із 26.
– Калуська міська рада — 6,7% (1599 голосів) 3 мандати із 38.
– Коломийська міська рада — 5,8% (1093 голоси) 3 мандати із 38.
– Косівська міська рада — 4,1% (358 голосів).
– Рогатинська міська рада — 2,5% (368 голосів).
– Снятинська міська рада — 6,7% (882 голоси) 3 мандати із 34.
– Тисменицька міська рада — 1,4% (134 голоси).
– Тлумацька міська рада — 3,8% (311 голосів).
– Верховинська районна рада 4,1% (429 голосів).
– Калуська районна рада 6,2% (5070 голосів) 3 мандати із 42.
– Богородчанська селищна рада — 4,7% (363 голоси).
– Верховинська селищна рада — 4,6% (295 голосів).
– Вигодська селищна рада — 3,5% (229 голосів).
– Заболотівська селищна рада — 4,5% (331 голос).
– Кутська селищна рада — 8,6% (350 голосів) 3 мандати із 26.
– Яблунівська сільска рада — 4,4% (142 голоси).
Київська область
– Бориспільська міська рада — 0,9% (188 голосів).
– Броварська міська рада — вибори не відбулися, призначені нові вибори.
– Фастівська міська рада — 0,9% (143 голоси).
– Гостомельська селищна рада — результати виборів не встановленні. За рішенням суду ведеться перерахунок голосів.
Кіровоградська область
– Світловодьска міська рада 1,5% (191 голос)
Миколаївська область:
– Березанська селищна рада — 6,9% (233 голоси) 2 мандати із 26
Полтавська область:
– Полтавська міська рада — 0,3% (215 голосів);
– Лубенська міська рада — 3,2% (597 голосів)
Рівненська область:
– Рівненська міська рада — 2,6% (1557 голосів);
– Вараська міська рада — 3,4% (455 голосів);
– Костопільська міська рада — 13,1% (1364 голоси) 5 мандатів із 34;
– Млинівська селищна рада — 2,6% (171 голос) .
Тернопільська область:
– Бучацька міська рада — 3,5% (459 голосів).
– Тернопільська районна рада — 4% (7292 голоси).
– Золотопотіцька селищна рада — 13,5 (524 голосів) 4 мандати із 26.
Хмельницька область:
– Городоцька міська рада — 2,2% (229 голосів).
– Дунаєвецька міська рада — 2,4% (236 голосів).
Черкаська область:
– Смілянська міська рада 7% (943 голоси) 3 мандати із 34.
Львівська область
– Львівська обласна рада — 5,8% (44808 голосів) 6 мандатів із 84.
– Львівська міська рада — 2,9% (6335 голосів).
– Белзька міська рада — 17,8% (941 голос) 5 мандатів із 26.
– Бібірська міська рада — 8,7% (649 голосів) 3 мандати із 26.
– Бориславська міська рада — 11,4 (1139 голосів) 5 мандатів із 34.
– Бродівська міська рада — 3,2% (420 голосів).
– Буська міська рада — 9% (1030 голосів) 3 мандати із 26.
– Великомостівська міська рада — 6,2% (334 голоси) 2 мандати із 26.
– Городоцька міська рада — 2,6% (354 голоси).
– Добромильська міська рада — 13,7% (959 голосів) 4 мандати із 24.
– Дрогобицька міська рада — 8,3% (2458 голосів) 4 мандати із 38.
– Жидачівська міська рада — 9,4% (588 голосів) 3 мандати із 26.
– Жовківська міська рада — 5,3% (569 голосів) 2 мандати із 26.
– Золочівська міська рада — 1,8% (292 голоси).
– Кам’янка-Бузька міська рада — 8,6% (642 голоси) 3 мандати із 26.
– Комарнівська міська рада — 10,5 (496 голосів) 3 мандати із 26.
– Миколаївська міська рада — 17,7% (1983 голоси) 6 мандатів із 26.
– Моршинська міська рада — 4,8% (238 голосів).
– Мостиська міська рада — 8,3% (1018 голосів) 2 мандати із 26.
– Новороздільська міська рада — 8% (634 голоси) 3 мандати із 26.
– Новояворівська міська рада — 9,9% (1353 голосів) 5 мандатів із 34.
– Перемишлянська міська рада — 5,3% (525 голосів) 2 мандати із 26.
– Рава-Руська міська рада — 4,6% (348 голосів).
– Радехівська міська рада — 6,3% (735 голосів) 2 мандати із 26.
– Рудківська міська рада — 13,8% (1215 голосів) 4 мандати із 26.
– Самбірська міська рада — 7,6% (975 голосів) 3 мандати із 26.
– Сколівська міська рада — 8% (594 голоси) 3 мандати із 26.
– Сокальська міська рада — 8,6% (1339 голосів) 3 мандати із 34.
– Старосамбірська міська рада — 22,5% (1745 голосів) 8 мандатів із 26.
– Стрийська міська рада — 3,4% (926 голосів).
– Трускавецька міська рада — 4,6% (454 голоси).
– Турківська міська рада — 3,7% (331 голос).
– Хирівська міська рада — 12,8% (726 голосів) 4 мандати із 26.
– Ходорівська міська рада — 7,9% (661 голос) 3 мандати із 26.
– Червоноградська міська рада — 6,5% (1421 голос) 3 мандати із 38.
– Яворівська міська рада — 6,8% (1148 голосів) 3 мандати із 34.
– Дрогобицька районна рада — 9,2% (5616 голосів) 5 мандатів із 42.
– Золочівська районна рада — 4,2% (2432 голоси).
– Львівська районна рада — 3,9% (13543 голоси).
– Самбірська районна рада — 10,1% (8052 голоси) 5 мандатів із 42 .
– Стрийська районна рада — 6,3% (6434 голоси) 3 мандати із 42.
– Червоноградська районна рада — 9,2% (6250 голосів) 4 мандати із 42.
– Яворівська районна рада — 10,8% (6299 голоси) 5 мандатів із 42.
– Новояричівська селищна рада — 11,8% (824 голоси), 3 мандати із 26
– Івано-Франківська селищна рада — 11,4% (927 голосів), 3 із 26.
– Ралівська сільська рада — 10,8% (585 голосів) 3 мандати із 26.
– Давидівська сільська рада — 7% (562 голосів) 3 мандати із 26.
– Боринська селищна рада — 6,4% (466 голосів) 2 мандати із 26.
– Добросинсько-Магерівська сільська рада 5,7% (302 голоси) 2 мандати із 26.
– Бісковицька сільська рада 5,5% (362 голоси) 2 мандати із 26.
– Красненська селищна рада 5,1% (316 голосів) 2 мандати із 26.
– Меденецька селищна рада — 4,6% (287 голосів).
– Зимноводівська сільська рада — 4,5% (299 голосів).
– Славська селищна рада — 4% (258 голосів).
– Східницька селищна рада — 3,8 ( 244 голоси).
– Солонківська сільська рада — 2,9% (204 голоси).
Успіх кампанії у Львівській області став можливим завдяки системній роботі, залученню фінансування та об’єднанню авторитетних особистостей на платформі НРУ. Варто відзначити ефективну роботу керівника обласного виборчого штабу Романа Филипіва та його заступника Юрія Германовича. Результат в області був би неможливим без активної кампанії у місті Львові, де штабом керували Ігор Мартинюк та Михайло Мураль.
За підсумками виборів 2020 року Народний Рух України має представництво у місцевих радах в 7 областях України. 199 висуванців від НРУ стали депутатами місцевих рад. Також депутатами стали 11 членів партії, які балотувалися самовисуванням. Всього обрано 210 депутатів місцевих рад від НРУ (для порівняння, на місцевих виборах 2015 року було обрано 276 рухівців).
За кількістю отриманих мандатів на місцевих виборах 2020 року НРУ отримав 29 місце у рейтингу політичних сил України.
Напередодні З’їзду
Місцеві вибори були останніми у виборчому циклі 2019–2020 років та фінальним етапом у кампанії з “Відродження Народного Руху України”, яке було задеклароване чиним керівництвом партії. З аналізом кампаній 2019 року можна ознайомитися за посиланням.
У січні 2021 року має відбутися Звітно-виборчий З’їзд Народного Руху України, на якому партія має обрати нове керівництво. Закликаємо членів партії долучитися до внутрішньопартійної дискусії щодо майбутнього Народного Руху України та шляхів його розвитку як сучасної та впливової політичної сили!
Свої пропозиції надсилайте на електронну скриньку rukhdie@gmail.com.
Джерело: rukhdie.medium.com