Закарпатська крайова організація
Народного Руху України
Перебираючи в пам’яті тюремні роки, пригадую, як було важко у перші дні після першого арешту. Мене кинули в камеру до смертників. Хотіли відразу зламати. Але мене не можна було зламати, адже я вже тоді написав свої книги “Правосуддя чи рецидив терору” і “Лихо з розуму” – про те, як хтось ламався, а хтось вистояв.
В’ячеслав Чорновіл

80 років тому НКВС спалив українського поета Розстріляного відродження Володимира Свідзінського

109 переглядів
Володимир Свідзінський

Рівно 80 років тому, 18 жовтня 1941-го український поет і перекладач доби Розстріляного відродження Володимир Свідзінський був убитий НКВД. За три тижні до цього він отримав вирок за “антирадянську агітацію”.

На той момент до Харкова, де жив поет, наближалися війська Гітлера і радянська влада поспішила заарештувати представників української інтелігенції, які не встигли евакуюватися з міста.

Разом з іншими ув’язненими Свідзінського гнали під конвоєм на схід. Коли виникла загроза потрапляння в оточення німецьких військ, у селі Бутирки Курської області арештантів загнали в покинуту господарську споруду, яку облили бензином і спалили.

Володимир Свідзінський був родом з Вінницької області

Володимир Свідзінський (1885-1941) був родом з села Маянів Вінницькій області; його батько був священиком. Закінчив духовне училище, навчався в Подільській духовній семінарії та Київському комерційному інституті.

1912 року щомісячний журнал “Український дім” (№ 1) надрукував першу поезію Свідзінського “Давно, давно тебе я жду…”.

Володимир Свідзінський у юності

Згодом Свідзінський випустив кілька поетичних збірок, серед яких – “Ліричні поезії” (1922), “Вересень” (1927) і “Поезії” (1940). Перекладав твори античних авторів, Гюго, Барбюса, Міцкевича, Лопе де Веги, Пушкіна, Лермонтова, Некрасова та ряду інших письменників.

Володимир Свідзінський з дочкою

У своїй творчості поет схилявся до символізму з елементами сюрреалізму і був далекий від сучасності, через що офіційна критика СРСР дорікала йому в відчуженості від радянської епохи.

В. Свідізінський. "У тьмі як море, сад шумів"

Джерело: incident.obozrevatel.com