Закарпатська крайова організація
Народного Руху України
Якби мене запитали, шкодую я про те, як би склалося моє життя, про 15 років, які відсидів, я б відповів: анітрохи. І якби довелося починати все спочатку та обирати, я б обрав життя, яке прожив.
В’ячеслав Чорновіл

Лауреати Нобелівської премії з економіки – Кард, Ангріст та Імбенс. Вони досліджували вплив мінімальної зарплати, терміни навчання і міграцію

25 переглядів

Вчора, 11 жовтня, Шведська королівська академія наук оголосила лауреатів Нобелівської премії з економіки за 2021 рік. Нагороду розділили між американськими вченими Девідом Кардом “за емпіричний внесок в економіку праці”, а також Джошуа Ангрістом і Гвідо Імбенсом “за методологічний внесок в аналіз причинно-наслідкових зв’язків”.

“Кард, Ангріст і Імбенс – дуже впливові. Вони показали, що економіка – не “диванна” наука, – пояснює в своїй статті професор університету Берклі Юрій Городниченко. – Старанні та кмітливі економісти можуть написати достовірні економічні роботи і протестувати теорію точно так само, як і представники інших наук”.

Що з майже ідеальних експериментів, які провели економісти-лауреати, варто взяти на озброєння Україні – в матеріалі LIGA.net.

Чи впливає підвищення мінімальної зарплати на кількість робочих місць (безробіття)

На початку 1990-х Девід Кард і вже покійний Алан Крюгер проаналізували вплив мінімальної заробітної плати, імміграції та освіти на ринок праці та зарплати. Ці дослідження “кинули виклик загальноприйнятим уявленням” і привели до додаткових відкриттів, заявили в Шведській королівській академії наук.

Результати показали: підвищення мінімальної заробітної плати необов’язково веде до скорочення числа робочих місць. Раніше економічний консенсус полягав у тому, що підвищення мінімалки призводить до зростання безробіття.

Дослідження Карда базувалося на майже “ідеальному” натуральному експерименті.

Він проаналізував підвищення погодинної мінімальної зарплати з $4,25 до $5,05 (+19%) в штаті Нью-Джерсі. Ефект він порівняв зі схожим сусіднім штатом Пенсільванія, де не підвищували зарплату. Для порівняння були взяті саме суміжні райони двох штатів.

Результати підвищення мінімалки Кард розглянув на прикладі ресторанів швидкого харчування.

Економіст зауважив, що підвищення зарплати не призвело до скорочення кількості робочих місць.

Порівняння штатів дозволило відстежити причинно-наслідковий зв’язок, а не просто помітити кореляцію, пояснює LIGA.net професорка Київської школи економіки та наукова співробітниця Нацбанку Соломія Шпак.

“Це тепер уже класичне дослідження. У той час це дослідження було новим: воно запропонувало нову методологію. Кард використовував підхід, який зараз вважається бенчмарком: усі намагаються знайти природний експеримент, щоб показати причинно-наслідковий зв’язок”, – заявила Соломія Шпак.

Дослідження мало великий вплив на економічну спільноту. У 1992 році 79% членів Американської економічної асоціації погоджувалися, що закон про мінімальну заробітну плату збільшує безробіття серед молодих і низькокваліфікованих робітників, пише журнал Economist. До 2000 року таких було вже 46%.

Як наплив трудових мігрантів позначається на доходах місцевого населення

Кард також довів, що за умов імміграції в країну ростуть доходи народжених в ній громадян. А в зоні ризику – іммігранти, які приїхали в країну раніше.

До цього Кард прийшов, проаналізувавши реальний приклад міграції в Маямі з Куби у 1980 році: тоді кубинцям дозволили полишати острів. Міграція привела до зростання робочої сили в Маямі на 7% (+125 000 осіб). Це стало шоком для ринку праці, який мав зовнішні причини (екзогенний шок), пояснює Соломія Шпак з КШЕ.

Для цього Кард порівняв показники ринку праці в Маямі з чотирма іншими містами, які не зіткнулися з міграцією. Його дослідження показало, що міграція не впливає негативно на доходи та пропозиції працевлаштування для американців.

“Порівнюючи зростання заробітної плати і зайнятості в чотирьох інших містах, Кард не виявив негативних наслідків для жителів Маямі з низьким рівнем освіти. Подальша робота показала, що зростання імміграції може позитивно позначитися на доходах людей, які народилися в країні”, – пише AP.

Причина в тому, що іммігрантам не так легко було замінити американців на їхніх робочих місцях, бодай через рівень освіти, пояснює Шпак. Але водночас  за такої міграції постраждали працівники, яких можна було легко замінити. Такими виявилися люди, які іммігрували раніше.

Скільки років треба вчитися в школі: навчання і рівень зарплат

У 1991 році економісти Джошуа Ангріст і Гвідо Імбенс аналізували взаємозв’язок між освітою і доходом. Вони відштовхувалися від того, що між кількістю років навчання і рівнем доходу існує чітка кореляція. Їхнє запитання було в іншому: чи свідчив цей факт про існування також причинно-наслідкового зв’язку між освітою і доходом?

Вони взяли до уваги кількість років, які діти проводять в американських школах. Річ у тому, що народжені на початку і в кінці року проводять в школі різну кількість років: 11 і 12 років.

Виявилося, що ті, хто навчався в школі 12, а не 11 років, мали на 12% більший дохід. Ті, хто навчався 16 років, вже заробляли на 65% більше, ніж ті, хто навчався 11 років. Водночас наступні роки навчання вже не обіцяли більший дохід.

У результаті Ангріст і Імбенс розробили методологію, яка дозволила аналізувати натуральні експерименти і робити висновки про причинно-наслідковий зв’язок.

“Ми усвідомили, що ресурси в школах набагато важливіші для майбутнього успіху учнів на ринку праці, ніж вважалося раніше”, – заявили в Шведській королівській академії наук.

Усього номінанти отримали 10 млн крон ($1,14 млн). З них $ 570 000 отримав Кард (½ премії), а Ангріст і Імбенс – по $285 000 (¼ премії).

“Ми раді, що наша робота була так широко використана. Це найбільша нагорода для вченого. Нобелівська премія – це вишенька на торті”, – заявив Ангріст.

Висновки для України

Економічна політика держави повинна базуватися на даних і економічних дослідженнях. До того ж на дослідженнях якісних.

“Для української науки ці дослідження повинні стати золотим стандартом. Коли економісти намагаються вивчити, як зміна економічної політики вплине на життя суспільства, – ми повинні думати з боку причинно-наслідкового зв’язку. Ці підходи повинні допомогти зрозуміти, яке регулювання, які рішення влади працюють на українську економіку”, – пояснює Соломія Шпак з KSE.

Джерело: finance.liga.net